Астрономія 11 клас

Тема: «Зорі та їх класифікація. Подвійні зорі. Фізично змінні зорі. Планетні системи інших зір. Еволюція. Еволюція зір. Нейтронні зорі. Чорні діри».

Опрацювати п. 13, 14 зробити тестові завдання сторінка 109, виконати завдання для спостереження на сторінці 109.

Подивитись презентації з теми за http://www.myshared.ru/slide/1246163/

Підготувати реферати або презентацію з теми.

Інформатика 9 клас

Тема: «Основи Інтернету. Всесвітня павутина і пошук в Інтернеті ».

Опрацювати п. 20, 21,   зробити  практичну роботу п.1-5 сторінка 242-243.

Інформатика 10 клас

Тема «Статистичні функції. Практична робота №8Використання формул в електронних таблицях».

Опрацювати тему за презентацією http://svitppt.com.ua/informatika/funkcii-v-elektronnih-tablicyah-ta-ih-vikoristannya.html.

Інформатика 11 клас

Створити публікацію, бюлетень з Microsoft Publisher

Розкрити тему, колекція картинок, кросворд, вікторина.

 Publisher – Бюлетень - Макети публікацій.

Інформатика 5 клас

Тема: «Опрацювання зображень, створених раніше».

Повторення. Дати відповідь на запитання 1-8 сторінка 110.

Зробити практичну роботу №4 сторінка 130.

Опрацювати п. 3.4, 3.5.  

Інформатика 6 клас

Тема: «Введення і редагування тексту. Перевірка правопису. Виправлення помилок. Пошук та заміна фрагментів в тексті».

Повторення. Дайте відповіді на запитання 1-10 сторінка130-131.

Опрацювати п. 4.4. Дайте відповіді на запитання 1-8 сторінка138

Інформатика 7 клас

Тема: «Уведення даних до комірок: текст, число. Редагування даних таблиці. Копіювання, переміщення і вилучення даних»

Повторити п. 4.2, п. 4.3.

Зробити практичну роботу №6 сторінка 109-110

Підручник знайти за http://portfel.at.ua/load/7_klas/informatika/rivkind/304-1-0-2811

Фізика 11 клас.

Тема «Заломлення світла. Закони заломлення світла. Показник заломлення. Повне відбивання світла. Волоконна оптика».

Подивитись і опрацювати презентацію за http://svitppt.com.ua/fizika/povne-vidbivannya-svitla-volokonna-optika.html

Опрацювати п. 40, відповісти на запитання 1-6 сторінка 222, розв'язати вправа 30 задачі1-3

Фізика 10 клас.

Тема: «Повна механічна енергія. Закон збереження енергії. Взаємні  перетворення потенціальної і кінетичної енергії в механічних процесах. Абсолютно пружний удар двох тіл».

Подивитись і опрацювати презентацію за http://www.slideboom.com/presentations/1164898/10-кл-фізика

Опрацювати п. 36, 37  зробити тестові завдання 1-10 сторінка 191-192

Фізика 9 клас

Тема: «Самостійний газовий розряд. Застосування струму в газах у побуті, в промисловості, в техніці».

Повторити п. 28, 29, опрацювати п. 30. Підготувати реферат з теми: «Застосування струму в газах у побуті, в промисловості, в техніці».

Типи самостійних газових розрядів

Тип самостійного газового розряду насамперед залежить від властивостей і

стану газу, а також від конфігурації електродів і прикладеної до них

напруги. Усього існує 4 типи самостійного розряду: іскровий, дуговий,

тліючий і коронний.

Іскровий розряд

Іскровий розряд виникає, якщо через газовий проміжок за короткий час

протікає обмежена кількість електрики. Цей процес відбувається при великих напругах електричного поля (?3·10⁶ В/м) у газі, тиск якого близький до атмосферного.  

Іскровий розряд розвивається поступово. Для його пояснення користуються

стримерною теорією. Відповідно до неї, виникненню каналу іскри (яскраво

сяючого, розгалуженого і вигнутого) передує утворення стримера — сильно

іонізованого провідного каналу, що виникає з окремих потоків електронів.

Це відбувається в такий спосіб. При досить високій напруженості

електричного поля вільний електрон встигає прискоритися до енергії,

достатньої для іонізації атомів, якщо вони зустрічаються електронові на

шляху, меншому за довжину його вільного пробігу. У результаті

з'являються лавини електронів та іонізованих атомів. Ці лавини,

наздоганяючи одна одну, утворюють провідні містки зі стримерів, уздовж

яких і проходять великі кількості електронів, що утворюють канали

іскрового розряду.

Свічення газу при іскровому розряді відбувається за рахунок виділення

великої кількості енергії й нагрівання газу в іскровому проміжку до дуже

високої температури (близько 104 К). Нагрівання газу відбувається

швидко, тому різко зростає і тиск газу, що призводить до виникнення

ударних хвиль. Це є причиною появи різних звукових ефектів при іскровому

розряді: від неголосного потріскування в слабких розрядах до гуркотів

грому при спалахах блискавки. Слід зауважити, що блискавка — це також

іскровий розряд, що виникає або між двома грозовими хмарами, або між

хмарою та землею.

Іскровий розряд широко застосовується як у техніці (запалення горючої

суміші у двигунах внутрішнього згоряння, іскрові розрядники для

запобігання перенапруження ліній електропередачі), так і на виробництві

(електроіскрова точна обробка металів). Крім того, він використовується

в спектральному аналізі для реєстрації заряджених частинок.

Дуговий розряд

Дуговий розряд виникає між електродами, що контактують між собою, якщо

їх почати повільно віддаляти один від одного, коли вони підключені до

потужного джерела струму. Нагрітий світний газ ніби «провисає» між

електродами, тому явище й одержало назву дугового розряду.

При виникненні дугового розряду сила струму зростає до сотень амперів, а

напруга на розрядному проміжку падає до декількох десятків вольтів.

Завдяки потокові електронів, що випускаються нагрітим катодом,

підтримується висока провідність між електродами дуги. Цьому також

сприяє і термічна іонізація газу, коли атоми втрачають електрони,

зіштовхуючись один з одним, і стають носіями електричного струму.

На практиці дуговий розряд можна одержати, минаючи стадію іскри. Для

цього електроди зближають до зіткнення. При цьому вони сильно

розжарюються струмом. Потім їх розводять і одержують електричну дугу.

Зазвичай температура катода сягає 4000 К (атм. тиск). Якщо розглянути

цей процес на прикладі вугільних електродів, то з часом вугільний катод

загострюється, а на аноді з'являється кратер — заглиблення в

найгарячішому місці дуги.

Застосування дугового розряду широке й різноманітне. Так, ним

користуються при зварюванні й різанні металів, при виплавці сталі

високої якості (дугова піч) і для освітлення (прожектори, проекційна

апаратура). Існують дугові лампи з ртутними електродами у кварцових

балонах, де дуговий розряд виникає в ртутній парі при викачаному

повітрі. У такий спосіб влаштовані кварцові лампи. Справа в тому, що

дуга, яка виникає в ртутній парі, є потужним джерелом ультрафіолетового

випромінювання. Той самий заряд, але при низьких тисках, застосовується

в ртутних випрямлячах для випрямлення змінного струму.

Тліючий розряд

Тліючий розряд спостерігається тільки при низьких тисках (десяті й соті

частки мм рт. ст.). Для збудження тліючого розряду напруга між

електродами повинна складати всього лише кілька сотень вольтів, а іноді

й менше.

На практиці тліючий розряд можна одержати, якщо до електродів, впаяних у

скляну трубку, прикласти напругу. Поступово викачуючи повітря, можна

спостерігати тліючий розряд у вигляді світної звивистої нитки, що

простягнулася від катода до анода. Якщо тиск знижувати і далі, то нитка

ставатиме дедалі товщою, поки нарешті вся трубка, крім ділянки біля

катода, не буде заповнена однорідним свіченням, що зветься додатним

стовпом.

Позитивний стовп не впливає на підтримку розряду. Це відбувається в

інших частинах трубки. На навколо катодному несвітловому проміжку

(катодному темному просторі) відбувається сильне прискорення заряджених

частинок (електронів і катіонів), що стають здатними вибивати електрони

з катода Електрони, що вилітають, іонізують молекули газу. Услід за цим

позитивні іони, що утворюються, спрямовуються до катода і вибивають із

нього все нові електрони. Таким чином, знову відбувається іонізація і т.

ін. Безперервність цих процесів дозволяє підтримувати тліючий розряд.

Якщо продовжувати викачувати із трубки повітря, то при тисках приблизно

1,3 Па свічення газу слабшає, але починають світитися стінки трубки.

Природа цього свічення така. При низьких тисках імовірність того, що

електрон зіштовхнеться з молекулою газу, дуже мала. Набагато частіше

відбуваються зіткнення електронів зі стінками трубки. Вдаряючись об

скло, електрони викликають свічення. Це явище називають

катодолюмінесценцією.

Тліючий розряд широко використовується в багатьох областях техніки, але

найактивніше — у виготовленні світних трубок для реклам, ламп денного

світла і при напилюванні металів.

При виготовленні світних трубок немаловажну роль відіграє той факт, що

кожен газ має специфічний колір позитивного стовпа. Якщо трубку

наповнити неоном, то свічення має червоний колір, якщо аргоном —

синювато-зелений.

Катодне напилювання металів здійснюють, поміщаючи різні предмети поблизу

катода. Речовина катода сильно нагрівається в тліючому розряді та

переходить у газоподібний стан. Тоді всі предмети, що знаходяться

поблизу, вкриваються рівномірним шаром того металу, із якого

виготовлений катод.

Коронний розряд

Поблизу провідника з великою кривизною поверхні (наприклад, вістря)

спостерігається високовольтний електричний розряд. Тиск при цьому досить

високий, а поле поблизу провідника — неоднорідне. Коли напруженість поля

поблизу вістря сягає 30 кВ/см, то навколо нього виникає свічення у

вигляді корони, що й дало назву розрядові — коронний.

Корона може бути позитивною та негативною. Це залежить від знака

електрода, на якому виникає розряд (коронізуючого електрода). Знак

корони визначає спосіб утворення електронів, що викликають іонізацію

молекул газу. Так, у випадку негативної корони електрони вибиваються з

катода під дією позитивних іонів. Якщо корона позитивна, то газ

іонізується аніонами, а сама іонізація відбувається поблизу анода.

Напруженість поля при коронному розряді досить висока (близько

3·10⁶В/м), тому іонізація відбувається при атмосферних тисках. З

віддаленням від поверхні провідника напруженість швидко зменшується.

Тому іонізація і пов'язане з нею свічення газу спостерігається в

обмеженій ділянці простору.

Під час грози хмари, заряджені певним чином, здатні індукувати під собою

електричні заряди протилежного знака. Дуже великий заряд накопичується

біля Поверхонь високого ступеня кривизни, особливо на вістрях. Тому

перед грозою 1 під час неї на гострих вершинах високо піднятих предметів

можна спостерігати конуси світла, схожі на пензлики. У давнину це явище

одержало назву вогнів святого Ельма. Часто свідками цього явища стають

альпіністи, коли навіть неметалічні предмети й кінчики волосся на голові

прикрашаються маленькими пензликами.

Коронний розряд, що виникає навколо дротів високовольтних ліній, може

призводити до виникнення струмів витоку. Щоб цього уникнути, дроти

високовольтних ліній роблять дуже товстими. Крім того, переривчастий

коронний розряд може викликати радіоперешкоди.

Коронний розряд широко використовується при очищенні промислових газів

від домішок. Агрегати, що використовуються для цього, називаються

електрофільтрами. Принцип їхньої дії такий. Рухаючись вгору в циліндрі,

по осі якого розташовується коронуючий дріт, домішки газу, що

очищається, укрупнюються. На них осідають іони зовнішньої частини

корони, які притягають частинки домішок до зовнішнього некоронуючого

електроду. У результаті цього домішки осаджуються, а газ очищається.

На цьому ж принципі ґрунтується застосування коронного розряду для

нанесення порошкових і лакофарбових покриттів.

Фізика 7 клас

Тема: «Розв'язування задач з теми: «Вага тіла. Невагомість».

Повторити п. 18, 19, розв'язати задачі  №129, 130, 131, 132, 134.

Подивитись презентацію за http://sunduchok.at.ua/load/predmety/15

Повторити теоретичний матеріал з попередніх уроків

Якісні задачі

1. З документальних репортажів можна побачити, що рухи космонавтів на борту орбітальної космічної станції нагадують рухи аквалангістів, що плавають під водою. Чи можна стверджувати, що аквалангісти так само перебувають у стані невагомості?

 2. Камінь кидають вертикально вгору. Чи однакова сила тяжіння діє на камінь у такі моменти: 1) коли він перебуває в руці; 2) у момент кидка; 3) коли він летить угору; 4) у верхній точці траєкторії; 5) коли летить униз? Чи однакова вага каменя в ці моменти?

 3. Більшість супутників планет не мають атмосфери. Чому?

Розв’язок. Оскільки сила ваги на цих супутниках мала, то молекули газів, маючи достатню швидкість, не можуть утримуватися поблизу цих планет.

4. Як змінюються сила тяжіння, що діє на космонавта, і його вага, коли він переміщається із Землі на орбітальну станцію?

Розв’язок. Сила тяжіння зменшується незначною мірою): вона залежить тільки від маси тіла й відстані до центра Землі, що при переміщенні на орбітальну станцію змінюється всього лише на кілька відсотків. Якби не сила притягання до Землі, орбітальна станція покинула б навколоземну орбіту й полетіла далеко в космічний простір. А от вага космонавта в орбітальній станції дорівнює нулю.

Розрахункові завдання

1. Чи може хлопчик, на якого діє сила ваги 400 Н, тиснути на горизонтальну опору із силою 600 Н?

2. Чому дорівнює вага хлопчика, якщо він стоїть у нерухомому ліфті? Чому дорівнюватиме вага хлопчика, коли ліфт піднімається угору з постійною швидкістю? Маса хлопчика 40 кг.

Розв’язок. Вага хлопчика у стані спокою дорівнює силі ваги тому, що він нерухомо стоїть у нерухомому ліфті:  У другому випадку вага хлопчика так само буде дорівнювати силі ваги:  Той факт, що ліфт рухається з постійною швидкістю, свідчить про те, що сили, які діють на хлопчика, не змінилися за величиною. Це значить, що сила, з якою хлопчик діє на підлогу ліфта, не змінилася. А ця сила і є вагою хлопчика:

P1 = P2 =40·10=400 (H).

Завдання для самостійної роботи  «Сила тяжіння. Вага й невагомість»

Початковий рівень

1. Виберіть правильне твердження. Під дією якої сили змінюється швидкість тіла, кинутого вертикально угору?

А Ваги тіла. Б Сили пружності. В Сили тяжіння.

2.Що називають вагою тіла?

Середній рівень

1. Чи володіє вагою птах, що летить у повітрі?

2. Чи діє сила тяжіння на космонавта під час руху космічного корабля по орбіті? Поясніть свою відповідь.

Достатній рівень

1. а) Мідна й коркова кулі мають однакові маси. Порівняйте сили тяжіння, що діють на них.

 б) На витягнутій долоні перебуває в стані спокою тіло массою 200 г. Чому дорівнює сила тяжіння й вага цього тіла? До чого прикладена кожна із цих сил? Зобразіть їх на кресленні. Чому дорівнюватиме вага й сила тяжіння, що діє на тіло, якщо долоню висмикнути?

2. а) Гуллівер, герой відомої книги Д. Свіфта, розповідає: «Орел, захопивши дзьобом кільце мого ящика, поніс його… Потім раптом я відчув, що падаю прямовисно вниз близько хвилини, але з такою неймовірною швидкістю, що в мене перехопило дихання». У якому стані під час руху перебував оповідач? Чому?

б) Люстра підвішена до стелі. Її маса дорівнює 7,5 кг. З якою силою люстра діє на стелю? Як називається ця сила? До чого ця сила прикладена? Зобразіть цю силу на кресленні.

Високий рівень

1. а) Коркову кулю з поверхні стола перенесли в посудину з водою. Чи змінилася при цьому сила тяжіння, що діє на кулю? Чому?

б) Посудину об’ємом 20 л наповнили рідиною. Яка це може бути рідина, якщо її вага дорівнює 160 Н? До чого ця сила прикладена? Зобразіть цю силу на кресленні.

2. а) Металевий брусок затиснутий у лещатах. Яка фізична природа ваги бруска?

 б) Вага мідної кулі об’ємом 120 см3 дорівнює 8,5 Н. Суцільна ця куля чи порожня?

Фізика 8 клас

Тема: «Перетворення одного виду механічної енергії  в інший. Закон збереження механічної енергії».

Повторити п. 33, 35, вивчити п. 36  розв'язати задачі  №281, 282, 283, 284,285, 286

Подивитись презентацію за http://svitppt.com.ua/fizika/zakon-zberezhennya-mehanichnoi-energii1.html

Контроль знань

1. Що таке механічна енергія?

2. Яку енергію називають потенціальною?

3. Яку енергію називають кінетичною?

4. У чому проявляється відносний характер потенціальної енергії?

Вивчення нового матеріалу

1. Коли зберігається механічна енергія?

2. Закон збереження механічної енергії.

3. Приклади закону збереження механічної енергії.

1. Коли зберігається механічна енергія?

У всіх видів енергії є загальна властивість: енергія нізвідки не виникає й нікуди не зникає, вона лише переходить із одного виду в інший або від одного тіла до іншого. Це твердження називається законом збереження енергії.

Піднятий над Землею м’яч має певну потенціальну енергію. При його падінні ця енергія поступово зменшується. Однак збільшується його швидкість, що свідчить про збільшення кінетичної енергії. Максимальну кінетичну енергію м’яч має біля самої землі.

Отут його швидкість найбільша, а потенціальна енергія найменша, оскільки висота м’яча наближується до нуля.

Потенціальна енергія піднятого над поверхнею землі м’яча перетворилася на кінетичну енергію м’яча, що рухається.

Якщо знехтувати опором повітря, то сума кінетичної й потенціальної енергій падаючого тіла залишається незмінною, тобто механічна енергія тіла зберігається.

Таким чином, багато явищ природи супроводжуються перетворенням одного виду енергії в інший.

2. Закон збереження механічної енергії

Сума кінетичної й потенціальної енергій падаючого тіла залишається незмінною, тобто механічна енергія тіла зберігається.

Це твердження називають законом збереження механічної енергії.

Таким чином,

механічна енергія зберігається, якщо можна знехтувати тертям, тобто коли на тіло діють тільки сила ваги й сили пружності.

Помітимо, що збереження механічної енергії не означає збереження кінетичної й потенціальної енергій окремо: так, при падінні тіла його потенціальна енергія перетворюється в кінетичну, а при коливаннях маятників потенціальна й кінетична енергії неодноразово перетворюються одна в одну.

Суму потенціальної й кінетичної енергії тіла називають його повною механічною енергією Е:

3. Приклади закону збереження механічної енергії

а) Коливання пружинного маятника

Вантаж на пружині опустили вниз.

Після відпускання вантажу пружина стискується. У міру її стискання сила пружності пружини зменшується, значить, зменшується й потенціальна енергія пружини. Проте одночасно зростає кінетична енергія вантажу, тому що при розгоні угору збільшується його швидкість. Одночасно зростає й потенціальна енергія вантажу під дією сили ваги, тому що вантаж піднімається вище. У цьому прикладі енергія перейшла з одного виду в інші: з потенціальної під дією сили пружності в кінетичну й потенціальну під дією сили ваги.

б) Коливання нитяного маятника

Відхилимо кульку на нитці вправо й відпустимо: він рухається вліво, збільшуючи швидкість. Отже, кінетична енергія зростає. Одночасно кулька опускається, і в середньому положенні її потенціальна енергія стає найменшою. Однак у цей момент швидкість є найбільшою. Отже, за рахунок запасу кінетичної енергії кулька продовжує рухатися вліво, піднімаючись усе вище. Це призводить до зростання її потенціальної енергії. Одночасно швидкість зменшується, що призводить до зменшення кінетичної енергії кульки.

У цьому прикладі енергія переходила з одного виду в інший: з кінетичної енергії в потенціальну енергію й навпаки.

Питання до учнів

Які перетворення енергії відбуваються при падінні тіла за відсутності опору повітря?

Які перетворення енергії відбуваються під час руху каменя, кинутого угору?

За якої умови зберігається механічна енергія?

Які перетворення енергії відбуваються за наявності тертя?

Поміркуй і відповідай

1. Шайба скочується із крижаної гірки, потрапляє на асфальт і зупиняється. Які перетворення енергії відбуваються при цьому?

2. Якими перетвореннями енергії супроводжується хід настінних годинників?

3. Пліт пливе вниз за течією ріки. Чи змінюється кінетична енергія плота? Потенціальна?